Герд мюллер

Герд Мюллер (Нім. Gerd Muller- 3 листопада 1945 року, Нердлінгені) - німецький футболіст. Колишній нападник "Баварії" (Мюнхен) і збірної Німеччини. Кращий бомбардир збірної Німеччини за всі часи. Самий бомбардир в історії бундесліги і "Баварія" Мюнхен). Семиразовий кращий голеадор чемпіонату Німеччини. Чемпіон світу 1974. Чемпіон Європи 1972. "Золотий м'яч" 1970. "Золотої бутси" 1970 і 1972. Кращий нападник німецького футболу всіх часів. Один з кращих гравців в історії футболу.
Бомбардир з Нердлінгені
[Thumb = left] [/ thumb] Герд Мюллер (1967) під час підписання футбольного м'яча. На задньому плані: Франц Беккенбауер і Зепп Майєр Народився 3 листопада 1945 року в Нердлінгені, в Баварії. Кумиром юного Герда був таранний нападник "Нюрнберга" і збірної Німеччини, чемпіон світу 1954 Макс Морлоки. У 1964 до 18-річного Мюллера зверталися з пропозиціями представники "Мюнхена-1860" і "Баварії". Перші радили ще рік пограти в команді любителів, а інші відразу бажали підписати професійний контракт. Важливим фактором було і велика кількість зірок у складі "Мюнхена-1980", тому молодому гравцеві було б непросто пробитися до головної команди.
У сезоні 1964/65 Мюллер забив 22 м'ячі в 32 грі. "Баварія" вийшла у бундеслігу. Мюллер став лідером атак команди. Перший сезон в Всенімецької лізі баварці завершили на 3 позиції, але виграли Кубок Німеччини. Цей успіх дозволив клубу боротися в Кубку володарів кубків сезону 1966/67. Німецький клуб здобув трофей, перемігши у фіналі шотландський "Рейнджерс" - 1: 0. З 16 голів в тому турнірі 8 отримав Герд Мюллер. У чемпіонаті нападник забив 28 голів (у 32 іграх) і розділив звання кращого снайпера ліги з Лотаром Еммеріха з "Боруссії" (Дортмунд) "Ротгозе" другий раз поспіль приймають Кубок країни - Мюллер забив 2 м'ячі у фінальному розгромі "Гамбурга" (4: 0). За підсумками 1 967 Герда Мюллера визнали найкращим футболістом бундесліги.
У сезоні 1967/68 він забив "тільки" 19 голів, а від чемпіонату 1968/69 до 77/78 Мюллер кожного сезону забивати більше 20 голів.
"Золотої бутси", "Золотий м'яч", чемпіон Європи, чемпіон світу...
1969 року "Баварія" робить перший в історії "дубль" - перемігши і в бундеслізі і Кубку. "Бомбер" відзначився 30 разів і став кращим бомбардиром чемпіонату.
На чемпіонаті світу 1970 він діяв у нападі разом з Уве Зеелер. Одним з найцікавіших матчів кубка світу став півфінал з італійцями - 2 голи Мюллера не допомогли команді ФРН пробитися у фінал і німці зайняли третє місце. Герд став найкращим бомбардиром турніру, вразивши ворота суперників 10 разів (в 6 матчах).
Того ж 1970 він забив 38 голів в німецькій лізі і отримав "Золоту бутсу" кращого бомбардира європейських національних чемпіонатів і "Золотий м'яч" кращого футболіста континенту.
Сезон 1971/72 став дуже вдалим для мюнхенців: команда виграла чемпіонат ФРН, провівши у ворота суперників 101 гол (до незаяложені рекорд), а Герд Мюллер забив 40 м'ячів (теж не перевершений до цих пір показник). Це дозволило йому вдруге отримати "Золотий бутси". А влітку 1972 на бельгійських стадіонах пройшли ігри чемпіонату Європи. У півфіналі ФРН перемогла Бельгію - 2: 1 (два голи Мюллера), а в фіналі СРСР пропустив 3 сухих м'ячі. Герд Мюллер знову зробив дубль.
Німецький першість 1972/73 знову домінували "Баварія" (перемога в чемпіонаті, забила 93 голи, 36 - "мюллерових"). "Бомбер" в п'ятий раз став кращим бомбардиром бундесліги і отримав "Срібний бутсу" ( "золотий" отримав португалець Еусебіо).
У наступному році "баварці" втретє поспіль виграли чемпіонат, а 6 гравців команди були в складі збірної ФРН, яка грала в чемпіонаті світу, який проходив саме в Західній Німеччині. Груповий етап не була важким - перемоги від Австралії і Чилі і поразки від "ідейного ворога" - Східної Німеччини. Регламент того турніру передбачав ще й другий груповий етап, переможець якого виходив у фінал, а друга команда грала за третє місце. У новій групи фаворитами були Польща і господарі - Німеччина. Розклад ігор звів їх в очному поєдинку тільки в вирішальному матчі. Обидві команди по 2 рази виграли (від Югославії і Швеції) і 3 липня 1974 грали між собою. Поляки, які мали в складі прекрасних швидкісних футболістів: Казімєж Дейна, Гжегож Лято, Роберт Гадоха і воротаря Яна Томашевського (який увійшов до символічної збірної турніру), були тоді однією з найсильніших збірних світу. Злива, яка пройшла напередодні, знівельована переваги Польщі в техніці і швидкості. Перший тайм пройшов за переваги "Кадри", але в другій половині гри "Манншафт" таки забив - на 53 хв. Томашевський взяв пенальті від Генесс, а на 76-й хв. гол забив Герд Мюллер. Таким чином у німецького нападника в фінал було 3 голи (австралійцям, югославам і полякам) плюс ще 10 на попередньому ЧС і він побив рекорд Пеле (12 голів) і зрівнявся з французом Жюст Фонтен (13).
У фіналі німці зустрілися з Голландією, яка демонструвала т. Н. "Тотальний" футбол з швидкими переміщеннями і взаємозамінності позицій між гравцями. Рахунок був нічийним - 1: 1. На 43-й хвилині з правого флангу м'яч послали в центр штрафного, де було 2 голландців і Мюллер. "Мале грубе" розгорнулося і проштовхнули шкіряної повз воротаря у сітку воріт. Німеччина стала чемпіоном світу, а гравець "Баварії" довів кількість своїх голів чемпіонатах світу до 14. Той рекорд тримався 32 роки - протягом чемпіонату світу 2006 його побив бразилець Рональду.
У 1974-1976 роках "Баварія" тричі поспіль вигравала Кубок європейських чемпіонів, а "Бомбер" провів 66 єврокубкових голів - рекорд, який не побитий досі.
Америка
Закінчував ігрову кар'єру в NASL - Північно-Американської Футбольної Ліги. Три сезони нападник провів у "Форт Лодердейл Страйкерс" з Флориди. У Сполучених Штатах в 1970-х, 80-х роках закінчували виступи чимало футбольних "зірок". Там в одній команді змогли вийти на поле Джордж Бест ( "Золотий м'яч" 1968), кращий перуанський футболіст в історії Теофіло Кубільяс і Герд Мюллер ( "Золотий м'яч" 1970). Згодом разом з Мюллером також грав колишній збірник Голландії, воротар Ян ван Беверен. До сезону 1979 і 1980 "Бомбардир" ставав кращим бомбардиром команди і зумів увійти в символічну збірну "Страйкерс" за всі роки [1]. Всього в Америці він зіграв 71 матч і забив 38 голів в регулярній першості NASL.
Згодом почалися серйозні проблеми з алкоголем, сімейні негаразди і госпіталізація. Колишні товариші з "Баварії" допомогли і ті труднощі залишилися в минулому. Зараз Герд Мюллер тренує юнаків.
Він був невисоким (176 см), але міцним нападником, якого важко було збити з ніг. Прекрасно грав головою, мав "вибуховий" стартовий ривок. Франц Беккенбауер про гру Мюллера: "З ним було легко грати, коли я підхоплював м'яч і йшов вперед, я завжди тримав у полі зору Герда Ось я помічаю, як у нього напружилися м'язи ніг для ривку, ось він уже своєю" задньою частиною "відтирає захисника і звільняє собі шлях, тут я і роблю йому передачу. Головне було віддати пас так, щоб м'яч до нього дійшов, і все. Від сили пасу залежала його наступна дія - чи буде він сам загострювати або поверне м'яч мені. до речі, Мюллер віддавав дуже зручні передачі... Чому ця сторона його таланту відзначають рідко, кажучи лише про забиті м'ячі "Герд Мюллер володів віртуозними фінтами, однак передбачити наступну його дію було дуже важко. Часто мюллерівські голи називали "кривими", "незграбними" і "поганими". Нападаючий з'являвся саме в тому місці, де опинявся м'яч і заштовхували його в сітку воріт головою, коліном, ногою, спиною або і стегном. Головним була їх кількість - результативність "Бомбер" була захмарною, як на теперішній час. Всіх найкращих німецьких форвардів після 70-х років будуть порівнювати саме з Мюллером.
Згадуючи важливість Герда Мюллера в команді, відомий Франц Бекенбауер вже після закінчення кар'єри пожартував:
Один з тренерів суперників "Баварії" так висловився про гру мюнхенців
Один із захисників бундесліги, "з-під якого" Мюллер в одному матчі забив три голи:
Кращий відпочинок в сочи