Дев`ятир

Відео: На Львівщині селяни допомагають прикордонники охороняти державний рубіж

Дев`ятир - село в Жовківському районі Львівської області. Вперше село згадується в історичних документах по XVI ст. У 1945 році радянсько-польський кордон пройшов через середину села. На польській стороні опинилася центральна частина села з церквою. За українській стороні кордону залишилась колишня німецька колонія Айнзінген, яка була перейменована в Дев`ятир, і кілька хуторів.
Історія
Перша назва "Дев`ятир" (пол. Dziewieciory). У 1565-1566 роках село засноване на "суворому корінні" (лат. in cruda radice), тобто на порожньому місці, Андрієм Мішковський, люблінським каштеляном, Любачівський старостою. У 1630 році село налічувало 56 будинків. До 1778 року - королівський село в межах Любачівського староства, потім в складі камеральної власності-у 1918 році продано Францишко Шротта, потім швидко перейшло у власність Михайла Святкевіча, а пізніше до його потомков- в другій половині XIX ст. належало так Фридерика Хауснер, Пауліни Бауман, на стику XIX i XX століття довгий час залишалося у власності Віктора і Францішка Йордані, потім перейшло у власність єврейських владельцев- на початку XX ст. маєток було розділено на менші частини. Сусідство Потелич (осередки гончарства) i Старого Брусно (осередки каменярства) призвело до господарського розвитку села. На початку XVIII століття в селі працювало 17 гончарів, а ще на початку XX ст. на території колонії Айнзінген працювала каменеломні. Також в XVII в. У Дев`ятир існувала невелика руда і гута заліза, працював млин і корчми. У центрі села розгалужувався головний шлях, який вів з Любачева черех Горінець на схід до Потелича, Рави-Руської та Белза, а також на північ до Верхрата, який з`єднувався з місцевою дорогою, яка вела на північний захід, з Потелич до Старого Брусно. Дата заснування парафії в Дев`ятир невідома, але вже в XVIII столітті, про місцевій церкві говорили, як про "старої". Стара дерев`яна греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста згоріла 19 квітня 1834. У 1839 році була побудована нова дерев`яна церква. У 1951 році польська армія розібрала церкву, а матеріали були використані для будівництва моста в Горинці. Тепер на місці церкви залишилися тільки фундаменти. У селі є також старий цвинтар і каплиця у джерела. Тепер всі ці об`єкти знаходяться на польській стороні кордону.


Демографія


До II світової війни Дев`ятир складався з численних хуторів: Долина Дунаецька, Долина Попова, Мочари, Тростянка, Ковалі, Чорні, Лосини, сороче Лози, Керниця, Луг, Солотвино, Грушки. Близько 1785 року, між Дев`ятир і Потелич заснована німецька колонія Айнзінген (нім. Einsingen). На початку XVII ст. через село прокотилася хвиля економічних волненій- також село було частково зруйновано під час li II світових воєн. Після війни село було розділене на дві частини радянсько-польським кордоном. Центральна частина села, де стояла колись церква, виявилося на території Польщі, звідси українське населення було виселено польською владою під час операції Вісла. Тепер ця частина села знаходиться в 200 метрах від кордону. За українській стороні кордону залишилась колишня німецька колонія Айнзінген (звідки німецьке населення було евакуйовано під час війни), яка була перейменована в Дев`ятир, і кілька хуторів.
Згідно з переписом населення з 1921 року, Дев`ятир (без колонії Айнзінген) налічував 2012 жителів, в тому числі: 101 римо-католик, 1804 греко-католики, 53 євангелісти і 54 іудеїв. У l938 році село налічувало 2,750 жителів, в тому числі 2.210 греко-католиків.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!