Говард темін

Відео: on Howard Temin Lakeshore Path - to Picnic Point

Говард Мартін Темін ((Англ. Howard Martin Temin- 10 грудня 1934 Філадельфія - † 9 лютого 1994 Медісон) - американський вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині (спільно з Дейвідом Балтімором і Ренато Дульбекко), 1975.
Народився 10 грудня 1934 року у Філадельфії, штат Пенсільванія. Початкову і середню освіту здобув в державній школі у Філадельфії. У школі діяла спеціальна програма для старших класів, особливо обдаровані діти проходили літню практику в джексоновского лабораторії в Бар-Харбор, штат Мен. Саме тут проявився його інтерес до біології.
У 1951 він вступив в Свортмор коледж, де поглиблено вивчав біологію. Влітку 1953 проходив практику в Інституті з вивчення раку в Філадельфії. У 1955 закінчив коледж, отримавши ступінь бакалавра. Після закінчення коледжу працював в джексоновского лабораторії в Бар-Харбор, а потім перейшов в Каліфорнійський технологічний інститут в Пасадені, щоб спеціалізуватися в експериментальній ембріології. Через півтора року він перейшов в лабораторію професора Ренато Дульбекко, де написав дисертацію про саркому Роуса (веретеноклітіна саркома у курей, вперше описана Пейтон Роусом, лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицині, 1966). Там же, в Каліфорнійському технологічному інституті, познайомився з професором Максом Дельбрюком (лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині, 1969) і доктором Метью Мезельзоном. Після отримання докторського ступеня в протягом року продовжував працювати в лабораторії Дульбекко, де провів ряд експериментів, які показали, що деякі віруси змінюють генетичну інформацію, закодовану в клітинах, які вони атакують, і розробив кількісний метод визначення зростання вірусів.
У 1960 перейшов на роботу в лабораторію МакАрдл по дослідженню раку при департаменті онкології медичної школи університету Вісконсін-Медісон. Тут він продовжив свої дослідження. За допомогою розробленого ним кількісного методу визначення зростання вірусів він намагався виявити відмінності між нормальними і пухлинними клітинами. В ході досліджень йому вдалося з`ясувати, що якщо в процесі ділення здорових клітин відбувається вторгнення в сусідні тканини, то клітинна регуляторна система подає сигнал про припинення процесу ділення. Якщо ж клітина вражена, то при її вторгнення в сусідні тканини регуляторна система не діє. Темін припустив, що подібна трансформація викликається вірусним геном, який став частиною клітинної ДНК. Отже, білкова оболонка деяких вірусів містить фермент, що сприяє копіювання генетичного коду РНК-вірусів в клітинну ДНК.
Це припущення суперечило теорії, що панувала тоді, згідно з якою генетична інформація може передаватися тільки від ДНК до РНК, але не навпаки. Потрібно було підтвердити «провірусну гіпотезу», тобто знайти такий фермент експериментально. У 1970 Темін і Девід Балтімор незалежно один від одного виділили фермент зворотної транскриптази, який копіює вірусні РНК-гени в клітинну ДНК. Знову відкритий фермент назвали РНК-залежна-ДНК-полімераза.


Навесні 1970 Темін доповів про своє відкриття на Х Міжнародному конгресі Міжнародного союзу боротьби з раком. У червні 1970 Темін і Балтімор опублікували результати своїх досліджень в журналі Nature.
В даний час віруси, які мають зворотної транскриптазой і формують провірусні гени, називаються ретровирусами. Ретровіруси викликають такі хвороби, як гепатит, деякі форми раку та СНІДу.
Подальші дослідження, проведені Теміном, показали, що ген провируса, що активізувався, індукує синтез пухліноутворюючіх білків в клітині. Саме ці патологічні білки блокують надалі передачу сигналів обмеження клітинного росту, внаслідок чого змінені клітини починають безконтрольно розмножуватися. Таким чином, відбувається трансформація нормальної клітини в пухлинну.


У 1975 Говард Темін (спільно з Дейвідом Балтімором і Ренато Дульбекко) став лауреатом Нобелівської премії «за відкриття, що стосуються взаємодії між пухлинними вірусами і генетичним матеріалом клітини».
Помер 9 лютого 1994 року в м Медісон (США).
Серед нагород:
Був членом Американської Академії мистецтв і наук, членом Національної Академії наук США.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!