Гіпоталамус

Зміст статті
Гіпоталамус (Гіп... + греч. Thalamos - кімната) - відділ проміжного мозку, що виконує функцію мозкового контролю над внутрішніми органами. Є вищим центром регуляції вегетативних функцій організму, місцем взаємодії нервової і ендокринної систем. style = "float: left;" alt = "Гіпоталамус" title = "Гіпоталамус"
Гіпоталамус розглядається як центр, що інтегрує діяльність вісцеральної системи, іннервує органи і тканини, а також відповідає за сталість внутрішнього середовища. Його головною функцією є підтримка гомеостазу в організмі.
Гіпоталамус має відповідати на безліч різних сигналів, що мають внутрішнє або зовнішнє походження. Тому він пов'язаний з багатьма відділами ЦНС, включаючи ретикулярну формацію стовбура головного мозку і автономні зони, лімбічну частку переднього мозку (зокрема, мозжечковая мигдалини, перегородка, нюхова цибулина, кора головного мозку).
На що реагує гіпоталамус
Гіпоталамус чутливий до таких факторів як:
Світло: тривалість дня і фотопериод для регуляції циркадного і сезонного ритмів;
Нюхові стимули, включаючи феромонами;
Стероїди, включаючи годанальні стероїди і кортикостероїди;
Нервові імпульси, що надходять, зокрема від серця, шлунка і від репродуктивних органів;
Автономне роздратування
Автономне роздратування;
Стимули, які надходять з кров'ю, включаючи лептин, грелін, ангіотензин, інсулін, слизові гормони, цитокіни, плазмову концентрацію глюкози і осмотичну концентрацію і т.д.;
Стрес;
Мікроорганізми, що призводять до підвищення температури тіла.
У свою чергу гіпоталамус впливає на
Проекції нервів і
Гормони ендокринної системи.
Діяльність гіпоталамуса регулює гіпофіз. Гіпоталамус і гіпофіз утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему - типовий приклад тісного взаємозв'язку нервового і гуморального способів регуляції функцій організму.