Жінка з дитиною як катастрофа
У моєї знайомої горе в сім'ї. Ну як горе. Плачуть. Руки заламують. Родичам і друзям скаржаться. Улюблений синочок одружується на розлученій жінці з дитиною. Кінець світу. Так вона ще й старша за нього років на п'ять. Та ще й вагітність незапланована трапилася. Ну, вірніше, за версією батьків вона дуже навіть запланована. Самі розумієте ким.

Зміст статті
Обвели, ніби як, хлопчика навколо пальця.
При цьому хлопчикові, на хвилиночку, вже за тридцять. І останні років п'ять-сім батьки постійно нили на тему відсутності онуків. І не було їм ні дня спокою, тому як улюблений синочок гуляв і жив собі на втіху. Мріяли вони, мріяли, щоб він став розсудливим, сім'ю завів. До церкви ходили. Свічки ставили.
Ну як би ось. Вимолили. Сидимо на кухні. Мати в печалі.
- Вона його окрутила, - каже.
- З чого б це раптом?
- Вона старша за нього.
- Ну це така незначна різниця, - намагаюся утішити я її. - Чи не двадцять ж років...
- Ми хотіли йому в дружини молоду дівчинку.
- Ну йому ж з нею жити.
- Йому тепер ще й чужу дитину утримувати.
- Ну вона ж працює, батько дитини напевно аліменти платить. Там же теж є бабусі, дідусі. Зрештою, навіть якщо і так, вам шкода для дитини, який зараз є частиною сім'ї вашого сина, бутерброди з сиром?! Та й дорослий він уже. Оглянутися не встигнете, як він сам одружується.
- Він за свої гроші в її квартирі ремонт робить.
- Ну він же теж там живе тепер.
- А якщо вона його виставить потім?
- Ну куди вона його виставить? Вона ж в пологовий будинок вже сумку збирає.
- Всяке буває.
- Зате у неї квартира своя. Радійте. А що було б, якби він її додому привів?
- Ой немає. Чи не пережила б.
Ніхто ж насильно нікого не одружує. Навіть батьки, впевнені мало не в тому, що вона підсипала йому в чай приворотне зілля, не заперечують, що їх дитина щаслива.
Щаслива людина! Бігає, літає, плани будує. Ремонтом займається, тумбочки купує, полички якісь, чепчики, штанці. Син у нього скоро народиться. Батьки онука дочекалися. Невістка - хороша в усіх відношеннях жінка. Претензій до неї, крім як наявності шлюбу в анамнезі і дитини в будинку, ніяких.
Єдиний недолік людини полягає в тому, що до своїх тридцяти п'яти років вона вже встигла побувати замужем і народити дитину. І?
При нинішньому відсотку розлучень дивно зустріти людину за тридцять, що не встиг сходити заміж або одружуватися. І що тепер? Клеймо на все життя?
Це скільки ж в нас дивних переконань.
І тут знову включається політика подвійних стандартів. Якщо у тебе дочка, яка розлучилася і живе одна з дітьми, ти будеш мріяти знову видати її заміж. Але наявність сина різко все змінює. Виходить, що тобі судилося молитися про те, щоб він, не дай Бог, не зв'язався з розведеною?
Ну ось дочка у них же, у знайомих цих моїх. За іронією долі теж розлучена, теж з дитиною. І що ж? Вони ж сплять і бачать, як її прилаштувати! До церкви ходять. Свічки ставлять.
- А Таня, - питаю, - якби була на місці цієї дівчини?
Мовчить.
Може, я зміню свою думку рівно в ту хвилину, коли мій син приведе додому жінку з купою дітей від попередніх шлюбів. Але поки подібна думка мене чомусь не лякає.
Хоча до синів у матерів чомусь взагалі дещо дивне ставлення. І люблять вони їх частіше більше, ніж дочок. І з невістками у них напружено. Якось я брала інтерв'ю в однієї з наших теледів, синові якої на той момент було років дев'ятнадцять. І ось вона прямо сказала, що у нього ще дівчата немає, але вона вже заздалегідь її ненавидить. Якою б гарною вона не була.
А вже про те, що у неї може бути дитина від попередніх стосунків, навіть і мови не йде! Тільки, мовляв, через мій труп.
Ось після таких історій в черговий раз не хочеться заміж. Гаразд, є чоловіки, які не бажають пов'язувати себе узами шлюбу з розведеними жінками з дітьми. Особиста справа кожного. Але я ніколи не думала на цю тему в контексті батьків потенційного чоловіка. Ось так зв'яжешся з чоловіком, а його батьки будуть тобі натягнуто посміхатися і, може навіть, протягувати шоколадку твоїй дитині, а насправді тихо ненавидіти і плакатися в трубку родичам, що підла змія окрутила їх синочка.