Відео: Курманбек Бакіев- Екс президент Киргизстану
Курманбек Салієвич Бакієв (1 серпня 1949) - президент Республіки Киргизстан. У 2007 році був обраний головою партії "Ак жол", але припинив свою партійну діяльність на час виконання президентських повноважень. Раніше - прем`єр-міністр Киргизії (2001-2002), колишній депутат Жогорку Кенеша (парламенту Киргизії). Прийшов до влади в країні навесні 2005 року в ході "тюльпанової революції", коли в результаті ненасильницького державного перевороту колишній президент країни Аскар Акаєв був змушений піти у відставку. Пішов у відставку в результаті другої революції в Киргизстані.біографія
Курманбек Бакієв народився 1 серпня 1949 селі Масадан Сузакского району Джалалабадской області. Закінчив Куйбишевський політехнічний інститут, до розпаду СРСР займав різні партійні і адміністративні посади - після роботи на заводах в Росії (в Куйбишеві) і в Киргизії був призначений першим секретарем Кок-Янгакського міськкому КПРС, працював головою міськради народних депутатів. У 1991 році Бакієв зайняв пост заступника голови Джалалабадской обласної Ради народних депутатів, в 1992 році був призначений головою державної адміністрації Тогуз-Тороузського району Джалалабадской області. У 1994 р Бакієв став заступником голови Фонду державного майна Республіки Киргизія, першим заступником голови Джалалабадской облдержадміністрації. У квітні 1997 року Бакієв став губернатором - головою Чуйської обласної державної адміністрації.
З грудня 2001 до травня 2002 року Бакієв був прем`єр-міністром Республіки Киргизія. 7-18 березня 2002 року в Аксийському районі Джалалабадской області (на півдні Киргизії) відбулися зіткнення місцевих жителів з міліцією, в результаті яких п`ять осіб загинули та понад 90 отримали поранення. Ці події викликали низку масових виступів опозиції, яка 12 травня розпочала безстрокову акцію протесту відразу в декількох районах Киргизії. 22 травня на засіданні Ради безпеки республіки Бакієву поставили в провину нездатність вирішити ситуацію, і він подав у відставку.
У жовтні 2002 року Бакієв був обраний депутатом Законодавчих зборів (Жогорку Кенеш) Республіки Киргизія. У лютому 2003 року увійшов до складу центристської депутатської групи "Регіони Киргизстану". У 2004 році Бакієв був обраний головою Центральної ради об`єднання політичних сил "Народний рух Киргизстану" (НДК).
У лютому 2005 року НДК увійшло в створеній лідерами п`яти опозиційних блоків коаліцію для протидії адміністративному ресурсу. У березні 2005 року Бакієв балотувався в парламент Киргизії, вибори програв. У тому ж місяці очолив Координаційну раду народної єдності (об`єднаний орган, створений опозицією після першого туру виборів).
У березні 2005 року в ході чергових парламентських виборів, підсумки яких опозиція на чолі з Бакієвим не визнала, в Киргизії відбулася "тюльпанова революція". Президент країни Аскар Акаєв (який представляв владу сіверян), був змушений тікати в Казахстан. Після відставки Акаєва Верховний Суд скасував підсумки виборів в Жогорку Кенеш третього скликання, і Жогорку Кенеш другого скликання обрала Бакієва главою уряду і тимчасовим президентом. 10 липня 2005 Бакієв був обраний президентом Республіки Киргизстан.
Наслідком "тюльпанової революції" став компроміс з іншим лідером опозиції, Феліксом Куловим, про розподіл впливу і посад. Але таке двовладдя було тактичним і згідно зі східними традиціями не могло тривати довго.
2 жовтня 2006 представники руху "За реформи!" поклали на Бакієва "персональну відповідальність за кризову ситуацію, яка складається в країні, за умисне затягування конституційної та інших реформ". Учасники руху заявили про початку 2 листопада 2006 безстрокового мітингу з вимогами відставки президента Киргизії Бакієва і прем`єр-міністра Фелікса Кулова.
2 листопада 2006 ЗМІ повідомили про початок масового безстрокового мітингу опозиції в Бішкеку. Основною вимогою мітингувальників стала негайна реформа конституції Киргизії. 8 листопада політичну кризу в республіці був подоланий: президент Бакієв підписав проект Конституції, і в той же день парламент прийняв її у другому читанні.
19 грудня 2006 члени кабінету міністрів Республіки Киргизстан одноголосно прийняли рішення піти у відставку, і президент Бакієв в той же день прийняв її. 29 січня 2007 пост глави уряду зайняв Азім Ісабеков, а глава кабінету Кулов був звільнений від виконання обов`язків прем`єр-міністра. Це було зроблено всупереч домовленості Кулова з президентом про те, що на затвердження до парламенту глава держави запропонує тільки його кандидатуру.
30 грудня 2006 парламент Киргизстану ухвалив нову редакцію конституції країни, згідно з якою Бакієв був наділений правом призначати керівників відомств без узгодження їх кандидатур з парламентом. 15 січня 2007 Бакієв підписав нову редакцію конституції.
У вересні 2007 року, після того, як Конституційний суд Киргизстану скасував дію прийнятих в листопаді і грудні 2006 року конституційних поправок, Бакієв підписав указ про проведення в жовтні 2007 року всенародного референдуму про прийняття нової конституції Киргизстану. Одночасно з цим в посланні до народу і парламенту країни він заявив про рішення створити власну партію. Організація Бакієва отримала назву "Ак Жол" ( "Світлий шлях"). Її установчий з`їзд було проведено 15 жовтня 2007 в Бішкеку. З`їзд одноголосно обрав президента главою партії, проте вже на наступний день Бакієв призупинив свою діяльність в "Ак Жол" на час виконання президентських повноважень.
21 жовтня 2007 в Киргизії відбувся референдум щодо прийняття нової Конституції. На наступний день Бакієв підписав указ про розпуск Жогорку Кенеша, оскільки той "своїми діями і рішеннями створив кризу, викликану непереборними протиріччями" між парламентом і Конституційним судом. У той же день повноваження депутатів киргизького парламенту були припинені. 24 жовтня 2007 Бакієв відправив у відставку уряд країни і повідомив дату позачергових виборів до парламенту - 16 грудня 2007 року На виборах, що відбулися в намічений день, більшість мандатів отримала президентська партія "Ак Жол". Вона отримала право запропонувати кандидатуру нового прем`єр-міністра країни і рекомендувала призначити на цей пост виконуючого обов`язки міністра промисловості, енергетики і паливних ресурсів Ігоря Чудінова. 24 грудня 2007 президент Бакієв підписав указ про призначення Чудінова главою уряду Киргизії.
Бакієв знає киргизьку, російський і узбецький мови.
родина
Бакієв одружений (його дружина - Тетяна Василівна Бакієва. У сім`ї Бакієвих двоє дітей. Старший син Бакієва, Марат, займає посаду заступника начальника управління Служби національної безпеки Киргизії (до вересня 2006 року посаду заступника голови СНБ Киргизії займав рідний брат Курманбека Бакієва - полковник міліції Жаниш Бакієв. Молодший син президента Бакієва, Максим - бізнесмен (ЗМІ називали його найбагатшою людиною в країні-в серпні 2007 року він став президентом Федерації боротьби Киргизстану).
Крім Жаниша, у Курманбека Бакієва є ще кілька братів. За даними ЗМІ, в 2005 році один з них - Марат Бакієв - займав посаду директора судового департаменту міністерства юстиції, пізніше був призначений послом Киргизії в Німеччині. Жусуп Бакієв був президентом Республіканського фонду при міністерстві екології та надзвичайних ситуацій. Канибек Бакієв очолював сільську управу в Сузакськом районі Киргизії, Акмат Бакієв займався торгівлею, а Адил Бакієв згадувався в ЗМІ як бізнесмен.
посилання
Курманбек Бакієв в Лентапедія (рус.)
Поділися в соц. мережах:
Сафіуллін равіль сафович
Медведєв дмитрий анатольевич
Бердимухаммедов гурбангули мяліккуліевіч
Горбачов михайло сергеевич
Ющенко виктор андреевич
Леннарт мери
Віце-президент сша
Киргизстан
Крістіан вульф